Традиції народів світу: настільки вони цікаві та незвичайні, про це зараз і буде моя розповідь.
Традиції народів світу
У світі існує безліч народів і народностей. І абсолютно кожен із них має свої самобутні традиції та звичаї. Але я лише трохи підніму краєчок завіси над цікавою та своєрідною культурою тих народів, які мені здаються одночасно і загадковими, і привабливими.
Традиції японського народу
Японія — країна, яка не має материкової території і розташована тільки на островах, тривалий час перебувала в ізоляції від решти світу. Тому традиції японського народу дуже довго залишалися у стані певної консервації та дозволили сформувати яскраво виражений національний характер.
Найдивовижнішим у цьому характері мені здається цікаве поєднання абсолютно протилежних якостей. З одного боку японці мають пристрасть до естетики «кава», що означає буквально «принадність». Носіям західних культур захоплене японське кава здається явищем дещо дитячо-інфантильним та сентиментальним. Але з іншого боку японці — один з небагатьох народів світу, що відрізняються надзвичайно стриманою і непроникною зовнішньою поведінкою. Так, у японському етикеті цілком виключені панібратські жести та звернення. Вважається, що чим менше людина виявляє свої емоції, тим більше вона гідна поваги.
Тому традиції народів світу були б мізерні без вкладу в загальну скарбничку японців. Ймовірно, звідси ж і така цікава особливість поведінки: рафінована японська ввічливість і відсутність метушливості. Ви знаєте, що японський похорон, наприклад, один з найдорожчих у світі? І причина цього криється не лише у непомірно високій ціні ділянки для поховання. Виявляється для родичів померлого непристойно вести переговори про ціни та «заощаджувати» на такому делікатному заході. Цією обставиною найагресивніше користуються агенти похоронних бюро!
Величезний вплив на традиції японців зробили різні природні явища, які часто мають характер катастроф. Тайфуни і землетруси, що часто повторюються, приносять руйнування і жертви. Тому японці, як жоден інший народ у світі, навчилися цінувати цю красу. Любов до природи перетворилося в Японії на національний культ і самодостатній естетичний захід.
Власне, в японців у всьому проявляється загострене почуття прекрасного. Мабуть, тільки в них могла з’явитись така цікава професія — гейша. Якщо раптом хтось досі перебуває в омані, то я спробую вас запевнити: гейша та повія зовсім не те саме. Більш того, з самого початку функціонування цієї професії гейшам законодавчо забороняється надання сексуальних послуг для заробітку. Професійні переваги гейші полягають зовсім в іншому: здатність зацікавити та розважити клієнта:
- інтелектуальною бесідою;
- спільним відвідуванням виставки;
- спектаклю;
- ресторану.
Своє уявлення про традиції японського народу я несподівано розширила, коли відвідала Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві — там зібрано чудову колекцію старовинного японського мистецтва.
Традиції американських індіанців
У традиції народів світу зробили гідний внесок і американські індіанці. Історію корінного населення американських континентів я знаходжу найтрагічнішою у світі. І самої, можливо, загадкової. Відповідно, і національні традиції цих народів здаються мені надзвичайно цікавими.
З усіх декоративно-ужиткових мистецтв індіанці найбільше досягли успіху у виготовленні кераміки. І тут мені хочеться наголосити на цікавій подробиці: жодна стародавня культура доколумбової Америки не мала гончарного кола (як і не мала колеса!). Тобто вся кераміка виготовлялася буквально вручну.
Цілком особливе місце в традиціях індіанців займають виконавські мистецтва, а саме пісні та танці. А в цих ритуальних дійствах найпочесніша роль відводилася барабану. Цей інструмент завжди був оточений численними легендами та обрядами. У індіанців існує своєрідний кодекс, що встановлює цікаві правила поведінки та поводження з барабаном. Так, заборонено приймати спиртні напої та їжу біля інструменту. Якщо ви вибрані співаком біля барабана, ви не можете залишити своє місце задля участі в танцях. Та й не лише заради участі в танцях, ви повинні повністю зосередитися на виконанні пісні та не збитися з ритму. Тому не можна залишати своє місце ні в якому разі!
Але ось яка спостерігається цікава деталь: народ, який досяг дуже високого рівня культури, що залишив у цивілізації свій помітний слід, зовсім не обов’язково виглядає з усіх боків благородно. Я маю на увазі таке: багато індіанських народів викликають у мене і захоплення, і подив, і співчуття. Але в той же час викликає збентеження, коли дізнаєшся про деякі жорстокі та кровожерливі традиції.
Ось, наприклад, любили американські індіанці гру в м’яч. Ну, і грали б собі на здоров’я, гарна, начебто справа. Проте з’ясовується, що невинна, на перший погляд, справа була обставлена з похмурими подробицями. Почати з м’яча. Це був досить важкий снаряд і коли він потрапляв у гравця з певною швидкістю, практично завжди були забезпечені тяжкі травми та каліцтва. Однак цим пристрасті не обмежувалися. Ігри часто супроводжувалися людськими жертвопринесеннями. Або ж якщо програв, сам повинен був покінчити з життям. Втім, подібні жорстокості — справа минулих днів. Які традиції народів світу збереглися до нашого часу? Несподівано пошуки відповіді на це питання спливли у коментарях до цієї статті. І пошуки досить бурхливі. Це призвело до того, що я змінила кут зору та видала пост №2 на тему «Традиції американських індіанців». І цей другий пост я сама вважаю набагато значущим, тож кому цікаво — прошу прочитати і висловити свою думку в коментарях.
М-да, з приводу гейш я якраз і був в омані!
Ну от тепер буде повна ясність!
Довелося мені в житті спостерігати індіанців і хочеться сказати, що головною традицією північно-американських і канадських індіанців продовжує бути дармоїдство, дикість, пияцтво при дуже високій, безмірній, незламній зарозумілості, повному захопленні від себе самих і при цьому всьому-при повному державному змісті.Вся їх «розвинена культура» — це виготовлення горщиків, примітивні малюнки, виготовлення сувенірів та нац. костюмів, полювання, найпримітивніше скотарство, найпримітивніше рослинництво, рибальство на півночі. Немає і не було ніколи, на віки віків ні літератури, ні живопису, ні землеробства, ні вчених, ні…. і так далі до кінця списку всього, що стосується розвитку етносу і називається культурою.
А побутові навички, примітивне господарство, їх «танці північних папуасів» зовсім не називають культурою. Тим паче багатою культурою. Індіанці ще й набагато примітивніші за африканців. Але такі ж вкрай неприємні на вигляд і виключно нахабні.
Рідкісні винятки — сильно змішані крові. Але тут знову заковика: нормальні люди не поєднуються з індіанцями. І не треба вигукувати та романтизувати їх.
Це далеко не ті кіногерої, якими нас привчали захоплюватися та поважати. Все, як завжди на ідеологічному фронті, виявилося грубою та примітивною дезінформацією. Ще один з прикладів грубої дези про наших найкращих друзів-негрів. Але то вже інша історія. Не менш важка і з далекими та дуже поганими наслідками для білих.
У Південній Америці не була, але бачила багато людей звідти. Мою думку про них змінити, на жаль, не вдалося. Убогість тотальна. Чилійці якось відрізняються великою різноманітністю. Етнічні особливості у них, індіанців, звичайно є, як у будь-якого народу, але до культури вони за віки так ще й не дотяглися. І не тягнулися ніколи, вони й так дуже задоволені і, валяючись біля зупинки, гордо дивляться на білу людину зі становища лежачи, але зверху вниз.
Індіанці залишилися первісними. Насправді їх Снігова Людина їм товариш. Потрібні століття або повне розчинення (тьху) в інших расах-націях, а самі вони лише непотрібна стаття держ. видатків.
Натрапила на заголовок статті, мирно почитуючи про будинок. рослин і не змогла втриматися. А дарма.
mayli, зовсім не дарма! Я обожнюю і ціную ваші коментарі. А це вже особливо важливий, тому що дозволяє розвіяти деякі мої ілюзії, відірвані від дійсності! Справа в тому, що: а). я – людина романтична, в принципі схильна до ідеалізації і б). людина того покоління, що в дитинстві зачитувалося романами Фенімора Купера і Майна Ріда. Наслідки, як бачимо, є:). Дуже-дуже цікаво було дізнатися про вашу думку, як від людини, знайомої з питанням не за дитячими романами. Але в мене є й інша думка очевидця: мій близький друг вже кілька місяців працює в Еквадорі (див. пост «Індіанці Еквадору»). На нього індіанці Еквадору справляють враження скромних, працьовитих, дружелюбних, відкритих людей. Ймовірно, істина багатогранна. От би нам почути ще чиїсь думки!
Я ні в якому разі не переходжу на особистості, але тут без цього не обійтись… Ваша заангажованість і самовпевненість не личить як більш цивілізованій людині, ніж індіанці. Своїм коментарем ви показали свою ненависть до цілого народу. Не подобається — проходьте мимо лежачого п’яного індіанця. Можна подумати що наших мало валяється п’яними типу цивілізованих… Ви принижуєте не індіанців своїм коментарем, а, в першу чергу, себе.
Ольга, мені дуже приємно поділитися враженням про побачене саме як романтичний ідеалізатор з романтичним ідеалізатором. Що стосується Південної Америки, то, на мій погляд, ті інки з їх кліматом і зовсім іншим землеробством і тваринництвом, тому і відрізняються від північноамериканських індіанців, що осіли і прив’язані до своїх посадок, нерозбірного житла, побудованого на землі. Вони глибоко і тільки аграрні, а тому й скромні (нічого крім карнавалу та пончо запропонувати світові за віки так і не змогли, вони працьовиті, доброзичливі та відкриті (а чого їм приховувати віками на селі, на полі, на пасовищі? нічого)) І Уряд їх не утримує так, як північноамериканських індіанців. Ось тут і заритий собака.
Бо нічого іншого вони ще довго не зможуть робити. Адже нікому не потрібно стільки танцюристів, погоничів-пастухів, ткачів пончо тощо.
Втім як не намагайся збагатити і поглибити «культуру» індіанців, моя розбещена уява малює таку картинку: це все одно що один з перших узбецьких-киргизьких і т.д. (СРА) колгоспів першої половини минулого століття, наказом зверху переведений у католицтво та об’єднаний із памірським нац. округом. Для сміху у примусовому порядку. І щоб іншим не кортіло. І обов’язково прикрити кордон та з транспорту тільки волів залишити років на 50.
Щодо розвіювання ілюзій-звертайтеся. Розвію.
Але чи треба?
Тільки цивілізації, що зникли, не треба пов’язувати з нинішнім етносом Південної Америки.
Он як! Виходить індіанці вже цивілізація? Так вони сам по собі не щезли. Ці цивілізації знищили більш цивілізовані та технічно оснащенні Європейці. А нинішній етнос — це робота рук тих же Європейців. Ви зараз у своїх коментарях докладаєте тих самих зусиль — гнобите індіанців, які перед вами ні в чому не винні. Ви там щось писали у своєму попередньому коментарі про Снігову Людину? Натяк, гадаю, цілком вам зрозумілий. Не ганьбіться, покажіть, що ви дійсно цивілізована людина.
mayli, ну просто вразили на повал своїми логічними міркуваннями та іронічними зауваженнями:))) Особливо «орли на узбіччі»:)))
Ви допомогли мені розібратися зі своїми ілюзіями, як загалом… і ні! Тобто я завжди невиразно відчувала, що нинішні — це співане і деградуюче співтовариство, але напевно про них нічого не знала, а точніше — нинішні мене просто не цікавлять. Скрізь, де тільки можна, я зізнаюся у своїй любові до історії, а скоріше — до історичних міфів. Ось і індіанці для мене — це справді лише міф про зниклі цивілізації з їхніми пірамідами і загубленими в джунглях та в Андах містами. І якими б не були нинішні, ось ці міфи, як і раніше, дуже хвилюють мою уяву :). Мрію побувати у Південній Америці. Ні, в Канаді теж хотілося б побувати, але не з приводу знайомства із нинішніми «орлами»:)))
mayli, я рада та щаслива, що мій блог привернув увагу такого живого, цікавого, яскравого співрозмовника:). З величезним задоволенням дізнаюся про вашу думку з будь-якої теми, якої я тут торкнулася!
Ольго, не малюй ілюзій. В її коментарях на 90% немає ніякої логіки. Одні лишень емоції, заангажованість і ненависть. Так, деяке просвітлення в її коментарях є, але то тимчасове явище, яке затьмарюють перераховані попередньо мною висновки. Вмій дотримуватися своєї думки. Ти так швидко здалася…
Дякую, Ольга за добрі слова на мою адресу.
І, так, ваша інтуїція нагадувала вам правильний напрямок думок з приводу не давніх індіанців. Вони звичайно не всі п’яниці, але це не змінює загальної картини і все одно не робить їх привабливими. Справа ще й у тому, що індіанцям північної Америки життєво небезпечне спиртне, тому що в них немає ферменту, що розщеплює алкоголь, вони одразу стають алкоголіками, як наші північні народи. Так сталося, що
1.корінні жителі Америки, що перебувають на низьких щаблях розвитку
2. виявилися безпорадними перед алкоголем, перед завезеними хворобами, перед насильним перетягуванням на інший рівень розвитку. Це руйнівно, небезпечно, згубно.
Індіанці не «деградували», вони — «ніколи не були».
А зниклих цивілізацій було багато. На території Південної Америки зокрема.
Розумію ваше бажання мандрівника побачити і цей бік планети. Якщо дуже тягне, то завітайте до Чилі. А якби вибір мав бути, то я не поїхала б ні в яку з Америк. Я мандрувала б тільки! з іншого боку Земної Кулі, і там виключивши з маршруту деякі місця.
П.С.
Між іншим лише у 17 чи 18 столітті було видано державний документ, яким індіанці визнавалися людьми. Далі було ухвалено закони вже у зв’язку з цим документом. Потім в індіанців почали викуповувати землі, території за 1 долар, орендувати землі на величезні терміни. І ці документи працюють досі, незважаючи на їхню абсурдність.
Пробували їх, індіанців, виводити, як ні на що не придатних, безперспективних, шкідливих, агресивних людиноподібних. Уряд США посилав їм отруєні ковдри, але ковдр не вистачало і виділених цього коштів мабуть виявилося недостатньо. Втім позбутися північних індіанців не вдалося,
А розплачуватися з ними чомусь доводиться досі, про що індіанці дуже люблять зловтішатися, не працюючи з покоління в покоління, втім як негри — завізні раби (цільовий завіз-гастери, який таким і мав залишатися. І ніяким іншим). Інакше ….. Самі знаєте, чим все закінчується (?).
Не слід було взагалі білим з небілими вступати у відносини, крім торгових, та ще й запускати проживати на свої та на завойовані території, і що зовсім безглуздо, так це запускати на свою територію на рівних правах (подвійна мораль). Це руйнує обох і суперечить вищому задуму, мабуть, інакше не було б так чітко розділені всі живі істоти на Землі.
Наш особливо невдалий варіант — приклад-це СРА в СРСР, а так само утворення раніше не існуючих республік (ви сумували через те, що немає республіки Мордовія і т.п. на світі? Було інше адміністративне поділення в Імперії), дарування автономій і залежностей, щоб і вони змогли насолодитися владою, покермувати, як самі розуміють. Було вбухано багато грошей у різні Туркмені-стани-уганди, киргизії-руанди і таке інше. І що?
Самі знаєте. Отак і Канада. Її не було і все йшло до того, що території мали визначитися як такі, що стосуються США.
Але й тут були владні та багаті люди, які прибули з Європи. Вони самі захотіли правити та організували собі незалежну державу. Тим більше, що ці території були майже не заселені людьми і століттями нікому не були потрібні взагалі як території непривабливі для проживання людини. Тільки стада бізонів гасали, та малу кількість аборигенів. А як сюди, до Північної Америки населення завозили, щоб переконливо освоїти ці землі, щоб державу утворити зі скількома людьми! А то владу заберуть, приєднають до США та все!
Ну, це вже інша історія.
Е-е-е, ні, mayli, ось тут при всій моїй повазі, схоже — наші погляди різняться. Починали ми розмову з чого? Цікаві традиції народів світу — ось із чого. Під впливом ваших незламних доказів, до того ж з безпосереднього місця проживання одного з цих народів, я схильна дещо переглянути своє бачення. У тому сенсі, що традиції індіанців не такі вже й цікаві, і що власне — не такий це і народ.
Але! Але:
– лише у 17 чи 18 столітті було видано державний документ, яким індіанці визнавалися людьми.
– Потім у індіанців почали викуповувати землі, території за 1 долар,
– Уряд США надсилав їм отруєні ковдри,
Всі ці факти особисто мені говорять насамперед не про нікчемність корінного населення, геноцидом якого так бадьоренько почали займатися білі прибульці. А про надмірне і маніакальне почуття власної переваги у білих.
«Пробували їх, індіанців, виводити, як ні на що не придатних, безперспективних, шкідливих, агресивних людиноподібних».
Боюся, mayli, що як громадянці України, мені знайшлося б що розповісти про агресивні людиноподібні зовсім і не індіанські походження. Нинішні події в моїй країні зовсім похитнули мою віру в Людину як у біологічний вигляд.
Але це я говорю зараз єдиний раз. Блоґ мною створювався якраз для порятунку власної психіки від згубних впливів реальності і я на далі вестиму розмови на цю тему. Навпаки, роблю все можливе, щоб розвернутися обличчям в інший бік. У бік гуманізму та величезної культурної спадщини, яку має людство.
«А якби вибір мав бути, то я не поїхала б ні в яку з Америк. Я мандрувала б тільки! по інший бік Земної Кулі, і там виключивши з маршруту деякі місця».
А ось з цього місця — докладніше :)). Просто як завзятому любителю подорожей та фанату такої країни, як Італія, мені цікаво було б дізнатися: а які у вас уподобання?