Якось під час нашої балаканини із сусідкою між нами зайшла мова про прядіння вовни в домашніх умовах. За цим процесом мені доводилось колись в дитинстві спостерігати, як жінки зимової пори пряли вовну. Але далі моїх спостережень справа не пішла. Тому я вирішив знайти інструкцію про те, як прясти вовну, і опублікувати її у своєму блозі.

Прядіння вовни, як прясти вовну

Прядіння вовни або як прясти вовну

Передовсім, вовну перед прядінням потрібно розчесати, у результаті чого має вийти пухнаста маса без грудочок і сміття. Для чесання використовують дерев’яні дощечки з набитими цвяхами: на одну кладуть вовну, а другою чешуть. Для цього можна використовувати і гребінки для розчісування шерсті собак.

Коли вовна готова до прядіння, її прив’язують до спинки стільця із заднього боку. У давнину користувались нехитрим пристосуванням — прядкою, котру можна зробити самому. Це дерев’яний виріб, котрий складається із двох деталей, — сидіння (розмір дошки — 60×30×20 см) і спинки (розмір дошки — 75×20×15 см).

Починаємо прясти вовну

При прядінні користуються дерев’яним веретеном, з допомогою котрого волокна перетворюються на пряжу. Що довше веретено, то легше ним користуватися. Із веретеном прядуть так: до середньої його частини (трохи нижче потовщення) туго прив’язують бавовняну нитку завдовжки 40–50 см, котрою обмотують веретено кілька разів за годинниковою стрілкою (можна зробити на веретені насічки, тоді нитку зручніше прив’язувати) і, зробивши ковзний вузол, закріплюють нитку на носку. Сідають на денце прядки, як це робили в давнину, або беруть стілець (торшер) і ставлять його до куделі так, щоб вона опинилась під лівою рукою. Потім трьома пальцями лівої руки витягують із куделі смужку вовни завширшки 0,5 см і завдовжки 2–3 см, приєднують її до кінця бавовняної нитки і скручують їх за годинниковою стрілкою, обертаючи веретено. Веретено тримають за носок трьома пальцями правої руки й обертають за годинниковою стрілкою, а з куделі в цей час витягують волокна трьома пальцями лівої руки.

Коли спрядена нитка стане довгою (на витягнуту руку), її намотують на пальці лівої руки і накручують на середню частину веретена. Нитку закріплюють на носку ковзним вузлом і продовжують прясти, час від часу накручуючи готову пряжу на веретено від середини вниз.

Коли нижня частина веретена заповниться, нитку накручують на верхню — так пряжа краще тримається. Намотане веретено час від часу звільняють, змотуючи нитки в клубки. Потім нитки із двох клубків скручують разом, і лише після цього пряжа придатна для в’язання.

Пряжу сильно не скручують, інакше виріб може вийти не лише жорстким, але і перекошеним. У цьому разі даремно намагатися позбутися перекосу з допомогою прасування через вологу тканину. Що тугіше скручена нитка, то менше вона підійде для в’язання спицями.

Можна прясти на електропрядці — при такому способі веретено не потрібне. От і все, стосовно прядіння вовни. Отже, утримання овець, — вигідна справа.

Поділитись: