Я сказала б, що найвідоміші оперні арії існують двох видів. Перші живуть ніби в рамках саме оперного мистецтва: вони відомі та улюблені, але виключно у співтоваристві меломанів цього жанру. А другі вирвалися на широкі простори: їх не рідко використовували в кінофільмах, а іноді при супроводі заходів зовсім далеких від оперних підмостків. Сьогодні я хочу назвати кілька арій ось цього другого типу. З одного боку — це справжнісінька оперна класика, з іншого — ці знамениті оперні арії стали еталоном гарного смаку навіть у людей, які ніколи не любили оперу.

Найвідоміші оперні арії, жіночі арії

Nessun dorma — Несун дорма: Нехай ніхто не спить

Це знаменита оперна арія принца Калафа з опери італійського композитора Джакомо Пуччіні «Турандот». У 1990 році Лучано Паворотті виконав оперну арію Nessun dorma на чемпіонаті світу з футболу, і з тих пір твір став популярним серед масового слухача, як жоден інший твір класичного оперного репертуару. Вона не лише звучить у художніх фільмах, кавер-версії знаменитої оперної арії використовують музиканти навіть такого напряму, як хеві-метал!

Найвідоміші оперні арії: Una furtiva lagrima — Потайна сльоза

Арія Неморіно з опери Гаетано Доніцетті «Любовний напій». Її співали найзнаменитіші тенори:

  1. Маріо Ланца.
  2. Лучано Паваротті.
  3. Беньяміно Джильї.
  4. Пласідо Домінго.

А ще для мене деякі найвідоміші оперні арії звучать незвичайно, чарівно, фантастично, тлом до якихось подій у художніх фільмах. Один такий ні з чим не порівнятий випадок я вже описувала. А тепер ось Una furtiva lagrima, ця знаменита оперна арія у виконанні Енріко Карузо дуже красиво звучить в одному старому радянському фільмі.

Тепер… щось давненько я не цитувала свого любимого Стівена Фрая! А зараз є нагода процитувати. Спочатку трохи перекажу: нібито коли йшли репетиції нової опери Джузеппе Верді «Ріголетто», то неодноразово повторювалася одна й та сама незрозуміла та дивна ситуація. Оркестр справно грав нотами, але щойно виконання доходило до певного місця, музиканти натикалися просто на чистий аркуш, сторінку ніби залишену про запас, на потім. Затримка, музиканти чекають на роз’яснення від диригента — а ним і був сам Джузеппе Верді — але роз’яснень немає! Замість них якісь плутані слова про те, що поки що рано, залишимо це… І тільки коли оркестр зібрався на останню генеральну репетицію, буквально перед самим виступом, композитор нарешті зважився показати ноти цієї арії, яких не вистачало!

Арія називається La donna è mobile — Серце красунь схильне до зради. У деяких перекладах вона значиться як «Всі жінки — брехуні», а ще її часто називають пісенькою герцога ну-у-у… тому, що в опері Ріголетто її співає саме Герцог.

Ну, ця опера, «Ріголетто», була того вечора виконана разом із ударною арією, яку Верді до останнього дня приховував навіть від свого оркестру, — з арією «La donna è mobile».

Ні, погодьтеся — мелодія карколомна. Тепер ви розумієте, чому він над нею так трясся. Одна з тих мелодій, які раз почуєш і більше з голови ніколи не викинеш.

Vesti la giubba — «Вдягти костюм»

Арія з опери «Паяци» композитора Руджеро Леонкавалло. О-о-! тут можна багато чого сказати цікавого:

  • Я не зовсім зрозуміла: чи маються на увазі лише найвідоміші оперні арії, чи взагалі всі види звукозапису, але Вікіпедія повідомляє, що саме запис арії Каніо (виконував її знаменитий Енріко Карузо) був першим в історії людства, який продався мільйонним тиражем.
  • Образ паяця Каніо став символом «трагічного клоуна», ймовірно від нього пішла традиція малювати сльози на щоках клоунів.
  • Вважається, що сюжет опери «Паяци» ґрунтується на реальній історії: під час вистави вуличних акторів, чоловік просто на сцені вбиває невірну дружину.

Ви не помітили, що всі перелічені мною найвідоміші оперні арії є чоловічими партіями? Чи означає це, що серед найзнаменитіших оперних арій немає місця жіночим голосам? Звісно, ні! Це означає тільки, що я просто не знаю про найвідоміші жіночі арії… Якщо є що кому сказати — будьте ласкаві: доповнюйте.

Сама собі дивуюсь, що це я? Зосередилася і згадала жіночі арії, які полюбила ще раніше… про це далі й піде мова.

Мої читачі, обґрунтовано чи ні, але я вважаю нас однодумцями! Визначитись із поняттям «знамениті чоловічі оперні арії» на перший погляд було легше, ніж з аналогічними творами, написаними для жінок. Але, з іншого боку, всі мої найулюбленіші та найвідоміші оперні арії виконуються саме жіночими голосами. Я їх не раз згадувала, але тепер вирішила зібрати тут в одному місці.

Виконання арії Альмірени з опери Генделя «Рінальдо»

Цей твір я викладала в різних варіантах: і академічний, і класичний кросовер, і чоловічими голосами контратенор. Подобаються усі. Але тепер ось новий (для мене) варіант.

Що ще сказати? Нещодавно зовсім випадково прочитала не в спеціальній літературі, а в повісті легкого жанру, а саме в детективі, наступну річ. Один із персонажів — рафінований та багатий колекціонер та аматор мистецтв. І про якусь оперну співачку він відгукується з відтінком зневаги в тому сенсі, що вона може виконувати тільки Моцарта і Верді, а Гендель їй не під силу.

Я не можу сказати наскільки така думка відповідає реальним професійним оцінкам, але все ж таки злегка порадувалася своєму вибору та смаку. Оскільки мої уподобання відверто зводяться до музики бароко. Генделя люблю і поважаю, як одного з найяскравіших композиторів цього напряму, а названа арія значиться у мене в найулюбленіших.

Так, переходимо ще до одного твору, який я вже неодноразово називала як свій улюблений. Хоча й не знаю, чи він підпадає під визначення «Навідоміші оперні арії»? Знаменита — так, а от чи арія? Швидше за все, що ні, але вона чудова.

Баркаролла з опери Оффенбаха «Казки Гофмана»

Власне. сама баркаролла, раджу послухати.

Оперні арії: арія ляльки Олімпії у першому акті «Казок Гофмана»

Десь зустрічала думку, що це одна з найскладніших жіночих оперних арій. Якщо це дійсно так, то ви не зможете не захопитись наступним відео. Справа в тому, що йдеться про концерти знаменитого Андре Р’є, який якраз примудряється робити складні речі легкими та доступними величезній кількості слухачів. Я ніколи більше не бачила, щоби концерти класичної музики збирали такі аудиторії (формат стадіонів). Так, так для виступів свого оркестру він дуже часто приваблює оперну співачку бразильського походження Карлу Маффіолетті. І ця зовсім крихітна витончена жінка з вражаючою легкістю та гумором виконує найскладнішу арію Олімпії. Втім, дивіться самі.

Арія Цариці ночі з опери Моцарта «Чарівна флейта»

Соромно зізнатися, але поки що я не можу розділити загальновизнані захоплення з приводу цієї опери. Можливо, тут справа в тому, що я ще мало її слухала. На моє глибоке переконання, смак до оперного жанру слід розвивати. У всякому разі, я однозначно не є тим самородком, до якого подібна музика та вокал приходить як осяяння. У мене найчастіше працює принцип, коли кількість прослуханого перетворюється на якість. Так ось, в опері «Чарівна флейта» одна із найзнаменитіших арій для жіночого колоратурного сопрано. Слухаємо:

Не викладатиму знамениті оперні арії з улюблених «Кармен» і «Севільського цирульника». Вони дуже популярні і думаю, що всі слухали їх не раз. А ось про іншу чудову арію хочу сказати неодмінно. Дуже цікава виходить історія. Є шикарна знаменита опера Доніцетті «Лючія ді Ламмермур». Але я для себе відкрила її зовсім недавно, і відкриття було дивовижним.

Арія Лючії «Il dolce suono»

Вона також дуже складна для виконання і саме вона, ця арія, стала основою знаменитого номера інопланетної оперної діви Плавалагуни у фільмі «П’ятий елемент».

На кількох сайтах знайшла думки, що голос у фільмі майже людський, лише відшліфований комп’ютерною обробкою. І на доказ цього наводять безліч різних як самодіяльних, так і не дуже варіацій виконання версії з «П’ятого елемента». Але особисто я не згодна на рахунок цього «трохи».

По-перше, якщо послухати хоча б частину тих виступів, які претендують на подібність до Плавалагуни, то так — це справді людські голоси. Але тільки, на мій погляд, вони не мають нічого спільного з тим, так би мовити, звуковидобуванням, яке нам демонструє «П’ятий елемент». А по-друге, ну що гадати? Ходімо просто до Вікіпедії, де ясно написано таке:

Діва Плавалагуна в епізоді «Концерт на Флостоні» співає арію «Il dolce suono» з опери Гаетано Доніцетті «Лючія ді Ламмермур», що переходить у вокаліз на оригінальну композицію Еріка Серра. Комп’ютерна обробка, виконана Еріком Серра та звукорежисером Марком Манджіні, додала голосу реальної виконавиці Inva Mula (сопрано) колоратури та діапазону, які неможливі для людських голосових зв’язок.

Ось це звучить якраз переконливо. Але «Лючія ді Ламмермур» від цього не стає менш привабливою. Ви згодні?

Як на мене, то найвідоміші оперні арії — цікаві та заворожують.

Поділитись: